Що таке преферанс зрозуміє кожен, хто хоч раз сяде за ігровий стіл з досвідченими гравцями. Ця гра вважається однією з найскладніших для розуму. Її суть полягає в точних розрахунках, тому важлива здатність стратегічно й швидко мислити, продумувати наперед і мати гарну пам’ять. У ті часи, коли з’явився преферанс, це був період розквіту пишних балів і дворянської величі. Гра бере початок у Франції - приблизно на початку XIX століття, а згодом поширилася в Росію та Східну Європу. Забава відображала статус і інтелект, тому часто асоціювалася з вищими верствами суспільства. Розкішні бали та світські вечори нерідко включали преферанс як розвагу для знаті.
Існують різні назви та варіанти гри. Найвідоміші серед них: Сочі, Ленінград і Ростов. Класичний преферанс передбачає участь трьох гравців, хоча існують версії і для двох, і для чотирьох. У колі завзятих гравців пояснювати, що таке “преф”, не потрібно - це просто скорочення від слова «преферанс». У грі використовується чимало цікавого сленгу. Спочатку здається, що вивчити всі правила, терміни та способи підрахунку очок просто неможливо. Але всі ці навички приходять із практикою та старанням.
Як навчитися грати в преферанс?
Щоб опанувати гру, потрібно пройти кілька етапів - від вивчення правил до формування стратегічного мислення. Найперше, що потрібно знати, - це скільки карт і яка масть старша за інші в преферансі. Класична колода складається зі стандартних 32 карт. Наймолодша - сімка, найстарша - туз. Масті також мають ієрархію: спочатку піки, потім трефи, бубни і найвища - черви. Будь-яку масть можна оголосити козирною під час торгів. Козир дозволяє брати взятки з некозирними картами. Старшинство карт і мастей приносить різну кількість очок: молодші дають менше, старші - більше. Багато хто цікавиться, яка карта не належить до жодної масті - це джокер, але у преферансі він не використовується.
Розберімося, що роблять у преферансі під час партії - це допоможе зрозуміти суть гри. Гравцям роздають по 10 карт. Дві карти, які залишилися, відкладають у “прикуп” - так у преферансі називають карти, що залишаються після роздачі. Далі починається найважливіша частина гри - “торги”. Кожен гравець має прорахувати, скільки взяток він може взяти зі своїми картами, і запропонувати свій контракт. Зазвичай починають із найпростішого - 6 пік. Це означає, що гравець зобов’язується взяти 6 взяток і обирає козир - піки. Наступний учасник повинен або підвищити ставку, або спасувати. Якщо він пасує - далі в торгах не бере участі. Можна також оголосити “мізер” - обіцянку не взяти жодної взятки, але це дозволено лише першим. Якщо вже зроблено ставку, вибрати мізер не можна. Виграє торги той, хто запропонував найскладніший контракт. Він забирає прикуп і замінює будь-які дві свої карти. Тепер він має виконати умови контракту, а решта гравців вирішують, вистують вони чи пасують. “Віст” - це також зобов’язання взяти певну кількість взяток, щоб завадити контрактору виграти. Якщо вистує лише один гравець, усі карти викладаються відкрито, і він грає за себе та за пасуючого. Якщо вистують обидва - гра ведеться втемну.
Після торгів починається збір взяток. Гравці по черзі кладуть по одній карті в масть, яка пішла першою. Гравець, що поклав старшу карту, забирає взятку. Головна мета гри - набрати більше очок, ніж суперники, виконуючи контракти та збираючи взятки. Для цього потрібно стратегічно мислити, щоб прораховувати можливості ще на етапі торгів. Чим більше ви тренуєтесь, тим краще вмієте передбачати дії суперників, будувати власні стратегії й досягати успіху.
Як грати в преферанс удвох?
Що робити, якщо є бажання зіграти в Преферанс онлайн, але партнер лише один? Відповідь проста - зіграти в “Гусарик” (гусарський преферанс). Кажуть, що колись гусари часто не могли знайти партнерів і тому практикували преферанс удвох.
Гусарик має кілька особливостей. Наприклад, він завжди грається втемну (тобто карти не відкриваються). Кількість карт - 24 (від дев’ятки до туза). Кожному гравцю здають по 10 карт, а ще по дві відкладають у прикуп. Гравець може користуватися лише тим прикупом, що праворуч від нього.
Торги ведуться так само, як у класичному варіанті: спочатку 6 пік, потім 6 треф, 6 бубен, 6 черв, далі без козирів, потім 7 пік - і так до 10 без козирів. Гравець, що виграв торги, спершу міняє дві карти, а потім оголошує гру. Головне правило - не брати контракт нижче від попереднього.
Другий гравець обирає: пасувати чи вистувати. Якщо вистує, він може взяти прикуп, хоча це не обов’язково. Якщо вистує один - він має взяти 2 взятки, якщо з прикупом - 4. Гравець, який призначив гру, має взяти при звичайній грі 6 взяток, при грі “7” - 7, і так далі.
До особливостей Гусарика також належить відсутність розпасовок і “курочок”. При обопільному пасі карти просто пересдають. За ренонси накладаються значні штрафи. Записи ведуться так само, як у класичному преферансі.
Порівняно з класичною грою на трьох, партія в Гусарик триває набагато менше часу, тому пулю починають із 400 або 500. Найчастіше основою беруть сочинський або ленінградський варіанти, які можна грати онлайн. Перевага гри в тому, що неможливий змова двох проти одного. Преферанс займає особливе місце серед карткових ігор і користується великою популярністю.
Як підрахувати пулю в преферансі?
Одне з цікавих слів, яке знайомлять новачки, - це “пуля”. Повна гра з усіма контрактами називається пулька або просто “пуля”. Щоб запропонувати гру, можна сказати: “зіграємо пулю” або “розпишемо пулю”.
Пуля - це таблиця, у яку заносять результати всіх партій. Вона потрібна для підрахунку очок. Щоб правильно її заповнювати, спершу потрібно її накреслити. У кожного гравця в таблиці є три частини:
- Гора - верхня частина таблиці. Тут записують штрафи за “реміз” (коли не взяв потрібну кількість взяток), а також за взятки при розпасах.
- Пуля - середина таблиці. Тут зазначають очки за виграні партії та премії за відсутність взяток при розпасах.
- Вісти - нижня частина. Тут записують очки за взятки під час вистування.
Записи в пулі ведуться зліва направо, новий запис показує поточний результат. Після кожного значення ставлять крапку або кому, щоб уникнути плутанини. Закреслення в таблиці не допускаються - якщо помилилися, правильне число записують після точки.
Для запису очок за вісти важливо, який вид висту обрали - “жлобський” чи “джентльменський”. У першому випадку, коли вистує лише один гравець, усі зароблені очки він записує собі, а штрафи за реміз отримує пасуючий. Якщо вистували обидва - кожен веде власний рахунок. У “джентльменському” висті штрафи при одному вистуючому ділять навпіл. При двох вистуючих кожен записує очки самостійно.
Коли гравці завершують цикл партій, починається фінальний підрахунок очок за пулею. Після підсумку всіх очок визначається переможець.
Висновок
Преферанс - це гра, у якій важливо не лише знати правила, а й постійно розвивати аналітичне мислення. Опанувати її може кожен, хто готовий приділити достатньо часу й уваги. Один із найкращих способів навчитися швидше - грати з тими, хто вже добре знає преферанс. Досвідчені гравці допоможуть розібратися в нюансах і підкажуть ефективні стратегії. З часом ви навчитеся швидше приймати рішення, краще оцінювати карти та контракти й почуватиметеся впевнено за столом. Нехай кожна гра стане уроком, а кожна перемога - мотивацією рухатися далі.
